ЗДО №7 "Берізка"
Вінницька область, Гайсинський район

Сторінка для батьків

                

 

 

 

"ЯК РОЗПОВІСТИ ДІТЯМ ПРО ВІЙНУ

      

 

 

 

Шановні батьки, пам’ятайте, що ви самі запросили мене у свою родину. Колись я залишу батьківську оселю, але до того часу навчить мене, будь ласка, як стати і бути людиною.

У моїх очах світ має інший вигляд, ніж у ваших. Прошу Вас, поясніть мені, що, коли, чому кожен із нас у ньому має робити.
Мої ручки ще маленькі – не очікуйте від мене досконалості, коли я стелю ліжко, малюю, пишу або кидаю м’яча.

Мої почуття ще не дозрілі – прошу будьте чутливими до моїх потреб. Не нарікайте на мене цілий день.

Щоб розвиватись, мені потрібне Ваше заохочення, а не тиск. Лагідно критикуйте і оцінюйте, але не мене, а лише мої вчинки.

Дайте мені трохи самостійності, дозвольте робити помилки, щоб на помилках можна було вчитися. Тоді я зможу самостійно приймати рішення у дорослому житті.

Прошу, не робіть усього за мене, бо я виросту переконаним у своїй спроможності виконувати завдання згідно з Вашим очікуванням.
Я вчуся у Вас усього: слів, інтонації, голосу, манери рухатись. Ваші слова, почуття і вчинки повертатимуться до Вас через мене. Так справедливо влаштувала природа зв’язок між поколіннями. Навчить мене, будь ласка, кращого.

Пам’ятайте, що ми разом не випадково: ми маємо допомогати один одному в цьому безмежному світі.

Я хочу відчувати Вашу любов, хочу, щоб Ви частіше  брали мене  на  руки, пригортали, цілували. Але будьте уважні, щоб Ваша любов не перетворилася на милиці, які заважають мені робити самостійні кроки.

Любі мої, я вас дуже, дуже люблю!!!
Покажіть мені, що ви любите мене теж!

 

"МИСТЕЦТВО БУТИ БАТЬКАМИ"

 

  • Ваша  дитина  ні  в  чому  не завинила  перед  Вами - ані  в  тому,  що  створила  Вам  додаткові  труднощі, ані  в тому,  що  не  наддала Вам  бажаного  щастя,  ані  в тому,  що не  виправдала   ваших сподівань.  І   Ви  не  маєте  жодного права   вимагати   того,  щоб  вона  розв»язала  ці  проблеми.
  • Ваша  дитина –  не ваша  річ  чи  власність,  а   самостійна людина. Вирішувати до кінця  її  долю, а тим більше  ламати  її  на свій розсуд  Ви  не  маєте  жодного  права.  Ви  можете  лише допомогти  дитині  обрати   життєвий   шлях,  вивчивши   її здібності  та  інтереси   і   створивши  умови  для  їх  реалізації.
  • Ваша  дитина  не  завжди  буде  милою  і  слухняною.  Її упертість і капризи так само неминучі,  як  сам факт  її присутності.
  • У  багатьох  капризах  і  витівках  малечі  винні   Ви  самі, тому,  що  вчасно  не  зрозуміли  її,   не бажаючи  сприймати дитину такою,  як  вона  є.
  • Ви  повинні  завжди  вірити  в  краще  і  бачити   все найкраще ,  що  є  у  вашому  малюкові.   Будьте  певні  в  тому, що  рано  чи  пізно  це  найкраще  обов’язково   виявиться.

Настанови батькам щодо використання покарань:

  1. Покарання  не  повинно  зашкодити  здоров»ю  –  ні фізичному, ні  психічному.
  2. Якщо  є  сумніви   щодо  того,  карати  чи   не  карати, - не карайте.
  3. Жодних  покарань  із  метою   «ПРОФІЛАКТИКИ»!
  4. За  один  раз – одне  покарання.  Не  позбавляйте  дитину заслуженої  похвали  або  нагороди.
  5. Не  використовуйте  покарань  за  провини,  термін  давності  яких   вже  минув.  Краще  не  карати  ніж  карати пізніше.
  6. Покарали  -  пробачте.

 

 


Як навчити дітей ставити запитання по суті

(пам’ятка для педагогів та батьків)

Готуючи старших дошкільників до навчання у школі, дуже важливо навчити їх ставити запитання по суті. Для цього потрібно насамперед освоїти кілька нехитрих, але вкрай важливих правил.

* Запасіться часом. Спілкуючись із дитиною, бажано нікуди не поспішати або хоча б мати «про запас» зайві п’ятнадцять – двадцять хвилин.

*Вислуховуйте дитину до кінця. Навіть якщо вам здається, що ви з перших слів зрозуміли, що саме хоче запитати дитина, обов’язково дослухайте її до кінця.  По – перше, може виявитися, що вона має на увазі  не зовсім те, що вам здалося спочатку, а по – друге, так ви засвідчите значущість дитячого запитання.

* З’ясовуйте, про що йдеться. Якщо вам не цілком зрозуміла суть запитання, не відмахуйтеся від нього одразу як від недоречного, а уточніть, що саме цікавить малюка.

* Конкретизуйте запитання дітей. Діти дошкільного віку далеко не завжди здатні чітко сформулювати те, що вони мають на увазі. Тож уточніть формулювання, запропонуйте дитині варіант точнішого і конкретнішого запитання, скажімо: «Ти хочеш знати, навіщо в підручнику використовують літери різної величини?», «Ти не зрозумів, як відрізнити круги від овалів?» тощо.

* Не бійтеся повторюватися. Навіть якщо дошкільник  уп’яте ставить одне й те саме запитання, постарайтеся не дратуватися. У п’яти – шестирічних дітей пам’ять ще дуже короткотривала, тому не все у поясненнях дорослого діти здатні запам’ятати з першого разу, особливо коли пояснення стосуються зовсім нових, незвичних для дошкільників сфер діяльності: читання, розв’язання задач тощо. Тож у кожному конкретному випадку за допомогою навідних  запитань з’ясовуйте, що саме дитина не розуміє у ваших поясненнях, і знаходьте інший , доступніший для неї варіант відповіді на її запитання.

* Не соромтеся не знати.  Якщо ви не знаєте відповіді на запитання, не соромтесь у цьому зізнатися. Запропонуйте  дитині разом пошукати відповідь у підручнику, енциклопедії чи інтернеті.

* Правильно ставте запитання самі. Розмовляючи з дитиною, чітко формулюйте власні запитання, використовуйте прийняті в таких випадках мовні формули:

  • Я хочу тебе запитати…;
  • Скажи, будь ласка…;
  • Мені цікаво…;
  • Як ти вважаєш…;

* Вислуховуйте дитячі відповіді уважно, не перебиваючи.

Лише уважне і поважливе ставлення дорослих до дитини під час спілкування сприятиме стимулюванню її мовленнєвої активності. Завжди задовольняйте цікавість малюків і заохочуйте їх пізнавальну активність схваленням.


 


 

 

«Мова  дорослого  -  приклад  для  дитини»

 

     Мова, то жива сходинка людського духу, його  багата скарбниця, в яку народ  складає своє давнє життя і своє сподівання, свій розум, досвід, почування.

Мова дорослих - приклад для дітей. успіх мовного розвитку дитини, насамперед залежить від мови  дорослих і, зокрема, батьків. Маля навчається говорити завдяки слуху і здібності до наслідування

     Відомо, що дитина дошкільного віку легко наслідує неправильну вимову дорослих, передає місцеву говірку, діалектизм, вульгаризм. Яскрава виразна мова д ітей залежить від мови дорослих.

Правила, які варто пам’ятати:

         Якщо до Вас звернулись із запитанням, відповідайте ввічливо, повним реченням. Чітко вимовляйте слова і звуки, говоріть так, щоб було  з розуміло.

Уважно вислуховуйте поради старших - так і Вас вислуховуватимуть Ваші діти

Вітайтеся при зустрічі з друзями, знайомими і привчайте це робити своє маля. Слова привітання чи прощання промовляйте доброзичливо, з посмішкою - теж саме буде робити Ваш син чи донька.

Вчіть дитину звертатися до дорослих на «Ви».

      Не забувайте вибачитися за допущену недоречність   у  поведінці. Дякуйте  за надану Вам допомогу, турботу, увагу -  навчайте цьому дитину.   Повсякчас  в  мові використовуйте  чарівні  слова: «будь ласка», «дякую», «прошу», «вибачте»,   «дозвольте», «смачного», «до побачення», «доброго дня», «на все добре», тощо.

Не розмовляйте голосно у транспорті, на вулиці, у громадських місцях -  те  ж  саме  буде  робити Ваш малюк.

 

 

 

Поради батькам

ЩО НЕОБХІДНО РОБИТИ ДЛЯ СТИМУЛЮВАННЯ  РОЗВИТКУ МОВИ ДІТЕИ

  1. Показувати  і  переміщати яскраві  предмети.
  2. Розміщувати предмети, що цікавлять малюка, біля нього, щоб їх можна було стукнути,  пхнути,  схопити,  краще  роздивитися.
  3. Розмоляти з дитиною,  уподібнюватися йому,  називаючи його на ім’я.
  4. Забезпечити дитину достатньою кількістю предметів для хватання і маніпулювання  з ними.
  5. Почати гратися з дітьми в такі  ігри, як  «Ку-ку»,  «Знайди сховане».
  6. Організувати безпечне місце для дослідницько- орієнтаційної  діяльності  й        забезпечити  малюка  яскравими  предметами,  які б він  міг  відшукати, переміщати і т.д
  7.  Проговорювати свої дії («Я кладу м'яч за спину, спробуй його дістати».
  8. Намагатися постійно ускладнювати ігри «Знайди сховане»
  9. Гратися з ляльками, імітувати дії дитини та стимулювати її до уподібнення.
  10.    Пояснювати те, що відбувається («М'яч закотився під стіл, тому що ти ударив по ньому»).
  11. Гратися з дитиною підчас купання, використовуючи різноманітні плаваючі іграшки, в які можна наливати воду, зжимати їх і т. д.
  12. Задавати запитання і давати дитині час знайти відповідь самому.
  13. Забезпечити  дитину іграшками для його символічних ігор.

 

 

 

 

Логін: *

Пароль: *