ЗДО №7, ”Берізка”, Гайсин
Гайсинський район, Вінницька область

Музичні заняття та свята

МУЗИЧНІ ЗАНЯТТЯ
 

РОДИННЕ СВЯТО

   

РОДИННЕ СВЯТО 2018 р.

 

  

 


 


Мета:

  • прищеплювати дітям культуру рухів;
  • розвивати почуття ритму;
  • формувати перші навички;
  • танцювальних рухів;

Виховувати:

  • самостійність;
  • активність;     
  • ініціативу;
  • уяву;
  • фантазію;
  • творчість;
  • музичність;

Види навчально-музичної діяльності:

  • удосконалення рухів;
  • активізація емоційної сфери;
  • формування музичнослухових уявлень.   

Рух - це життя

Ритм – це краса

Танок – це політ душі та фантазії

З цим я живу і в це середовище приходять нові і нові дошкільнята. Суттєво на розвиток естетичного смаку дитини впливає оформлення музичного залу, яке відповідає тематиці занять, свят, розваг, до якого готується дитячий колектив. Дуже люблю займатись сучасним, цікавим, інтригуючим оформленням музичного залу. Зміна оформлення зала, вважаю, є невичерпним джерелом дитячої зацікавленості.

Залучаючи дітей до музично-рухової діяльності, моя мета полягає не в технічному шліфуванні окремих танцювальних елементів, у збагаченні музичного сприйняття рухливими реакціями. Тому рухи використовую як засіб активізації розуміння дітьми характеру музики та її образного змісту.

Дошкільникам легше запам'ятати ті рухливі елементи, які відповідають певному сюжету і мають яскраві асоціації. Навіть рухи безсюжетних таночків варто пов'язувати зі знайомими життєвими явищами. Тому важливого значення набувають рухливі імітації та ігри, а ви користування атрибутики і костюмів увиразнює художній образ.

Рухи під музику: стимулюють поведінкові реакції, розвивають загальну моторику,  удосконалюють координацію рухів та просторову орієнтацію, знімають рухову скутість у інертних і пасивних дітей.

Тому в цьому виді діяльності розвиваються не лише музично - творчі, а й фізичні здібності дошкільника.

Під впливом музично - рухової діяльності поступово розвиваються відчуття  сприймання увага уява пам'ять мислення.

Основні види музично-рухової діяльності - рухливі забави: хороводи, ігри, танці, вправи.


КАРЛ ОРФ

«Добрива збагачують землю і дають прорости зерну, - так само і музика пробуджує у дитини сили і здібності, які можливо, ніколи не розквітли б». (Карл Орф)

Над проблемою «Розвиток музичних здібностей дошкільників за методикою Карла Орфа» я працюю декілька років.

Часто вважають, що музику вивчають, щоб у майбутньому стати музикантами - професіоналами, але ж музика потрібна кожному: вона може допомогти щось обдумати, зніме напруження,може сприяти вивченню іноземних мов, математики, дасть поштовх уяві. Карл Орф вважав: елементарна музична грамотність необхідна кожному. Потрібно лише своєчасно і обережно допомогти дитині зазирнути за двері, де живе класична музика. От тоді малюки навчаться не лише слухати, а й чути.

Карл Орф (1895—1982) — видатний німецький композитор, педагог. Він розробив систему музичного виховання і видав 5-томний збірник «Музика для дітей» («Schuiverk») що став основою музично-педагогічної системи Орфа, яка дістала світове визнання і поширення. У Зальцбурзі був відкритий Інститут Орфа, що багато років здійснює роботу з дітьми і готує педагогічні кадри для всього світу. К.Орф розробив методику групового навчання музики, засновану на ритмічних вправах і грі на ударних інструментах. Музика «дитинства» різних народів світу нібито спеціально призначена для початкового музичного виховання. Вона нерозривно пов'язана з мовою і рухом.

На музичних заняттях та під час розваг ми з дітками співаємо і водночас пританцьовуємо, викрикуємо співаночки і дзенькаємо дзвіночками, або іншими музично- шумовим інструментами. Навчання музики за системою К.Орфа - для тих дітей і батьків, які не прагнуть до професійної кар'єри, але хочуть здобути початкову музичну освіту у дещо полегшеному варіанті.

Головна моя мета у цьому напрямку - це прищепити дітям любов до музики на все їх майбутнє життя. А навчитися грати на фортепіано або гітарі - другорядне, це вже - як вирішать вони самі та їхні батьки.

Я знайомлю малят з музичними інструментами Карла Орфа з першої молодшої групи , з перших же занять. Грати на них починаємо теж з молодшої групи. Брязкальця, саморобні маракаси (це коробочки з квасолею та крупою) малятам дуже цікаві. Діти поступово освоюють музичну теорію, з перших занять граючи у своєрідному оркестрі. У хід ідуть не лише інструменти Орфа, а й цілий розсип шумових інструментів — тріскачки і бубонці, дзвіночки і саморобні тарахкальця, бульбалки і свищики, фольга. За якийсь час усі діти, незалежно від їхніх здібностей із Задоволенням музикують.

Щоб не було дітям нудно, я вже з перших занять даю їм у руки інструменти і прошу попадати в такт,- малятам це дуже подобається і, разом з тим, ефект від цього є немалий. Захоплені діти навіть не помічають великої навчальної роботи, яка проводиться з ними в процесі музикування. Задоволення отримуємо усі.

Я впевнена, що чим більше різних інструментів, бодай навіть і саморобних, запропоную я дітям, тим краще. Прошу, наприклад, малюка другої молодшої групи взяти в руки пластмасову пляшечку, наповнену крупою, і показати, як біжить мишка, або за допомогою двох дерев'яних паличок зобразити, як стрибає козлик. Навіть просто потрясти маракасами під музику, попадаючи в такт,- і захопленню дитини нема меж! Здавалося б,- бавиться малюк: шарудить, стукає і нічого більше. Але насправді він розвиває почуття ритму, метру, відчуття динаміки,- словом,  свою природну музикальність.

Навчаючи дітей навичкам колективного музикування, ми співаємо, імпровізуємо рухаємось і граємо на найпростіших ударних інструментах. Все це діти виконують з великим задоволенням.

Я стараюсь підібрати цікавий музично-поетичний матеріал, обо’язково доступний для дітей тієї вікової групи, з якою працюю. Щоб це обов’язково було доступно і легко кожній дитині, бо тільки при такій умові малятам буде цікаво! Доступний, веселий музичний матеріал спонукує дітей складати, імпровізувати, фантазувати. Я тільки їх направляю, а творять вони самі. Під час занять діти виступають не як слухачі, а як творці музики. Основною метою на цих музичних заняттях для мене є розвиток креативності, музикальності, артистизму у дітей, розуміння ними музичних творів, що важливо для їх подальшого загального культурного розвитку, як особистостей.

Я визначила свої пріоритетні завдання, необхідні для розвитку креативних здібностей дітей на музичних заняттях:

  1. Знайомити дітей із світом музики, вчити їх відчувати її 
  2. Створювати передумови для формування творчого мислення
  3. Розвивати творчу уяву та фантазію дітей

Під час творчого музикування мої вихованці набувають різноманітного досвіду у зв'язку з музикою — досвіду руху та мови (логоритміки), досвіду слухача, композитора, виконавця й актора; досвіду спілкування, вони вчаться розуміти такі емоції, як радість і задоволення. Основними видами діяльності на заняттях є спів, гра на інструментах, використання звучних жестів, мовно-ритмічні ігри та вправи, творчість у пластиці та русі, музично - імпровізаційні завдання та активне слухання музики.

Найчастіше розпочинаються творчі заняття з комунікативних ігор, які формують навички спілкування дітей.

Багатим і мудрим джерелом таких ігор є український фольклор, як поетичний так і музичний.

Використання музичних інструментів під час розваг, святкових ранків і на заняттях є обов’зковим. Але все ж основним і найважливішим для мене і дітей - це є атмосфера, що створюється під час нашого буденного і святкового спілкування. Ігрове спілкування, яке дає змогу дитині проявляти свою індивідуальність. У малят покращується уява, здатність фантазувати, емоційність, комунікабельність. Занадто активні діти стають спокійнішими, а замкнуті - більш розкутими. Можливість співати, грати, рухатись, придумувати і роботи щось по-своєму, дозволяє дитині бути індивідуальною і неповторною.

Тому головним на музичних заняттях за методикою Карла Орфа є не створення музичних шедеврів, а сам творчий процес, необхідний дітям.

Орфовська система музичного виховання містить такі елементи:

  • мовленнєві вправи;
  • поетичне музикування;
  • музично-рухові вправи;
  • ігри з інструментами К.Орфа;

Велику увагу на творчих заняттях приділяю музикуванню з використанням “звучних жестів”. Звучні жести - це гра звуками свого тіла: плескання, клацання, тупання, цокання. Ці «інструменти», якщо їх можна так назвати, дані людині природою. Наприклад, на занятті діти пригадують невеличкі вірші,а я пропоную озвучити їх. На допомогу приходять “звучні жести”. Діти розуміють, що вірш можна декламувати і в цей же час плескати руками по колінах, або клацати пальчиками першу частину, а другу тупати ногами. Можна тільки уявити собі, скільки варіантів складають діти! Цей вид музичної діяльності доступний, і що важливо, розвиває творчі здібності дитини, особливо у взаємозв’язку з мовою і рухом.

Мовленєвими вправами я прагну покращити загальний розвиток своїх вихованців - бо вони є легкі й доступні для всіх дітей. Використання мовленнєвих вправ допомагає розвивати у дошкільників почуття ритму, формувати хорошу дикцію, артикуляцію, допомагає ввести дитину в світ динамічних відтінків і темпової розмаїтості, знайомити з музичними формами.

Поетичне музикування допомагає дітям відчути красу звучання поезії і музики. Завдяки поетичному музикуванню діти не лише непомітно, а залюбки завчають вірші на пам'ять, читають з особливим почуттям і виразністю, вчаться відчувати і розуміти зв'язок слова й музики.

Музично-рухові вправи допомагають підготувати дитину до спонтанного рухового вираження, навчають її зображувати звуки і настрої через елементарний рух (удари, клацання, плескання, притупування). При цьому у дітей виробляється швидкість реакції, уміння чекати, знаходити момент вступу. У музично-рухових вправах дитина водночас виконує і творить, оскільки вона придумує рухи, виходячи з характеру, темпу, ритму, тембру у запропонованій їй музиці. Саме внутрішній комфорт дитини дозволяє говорити про бажання малюка проявити себе під час занять в ролі активного учасника, і в цьому вся геніальність методики Карла Орфа.

Нині, коли перед дошкіллям України постають якісно нові завдання, - ще більшого значення набуває роль музичного виховання у ДНЗ. Впровадження програми «Я у світі», та пов’язаних з нею інноваційних технологій зобов’язує музичних керівників далі шукати і впроваджувати і закріплювати новітні форми і методи музичного виховання для сприяння всебічного творчого розвитку здібностей своїх вихованців, створювати їм умови для ще більшого розкриття креативності ,як важливої складової формування майбутнього дорослого громадянина України.

Розвиваючи музичні здібності дошкільників за методикою Карла Орфа, я прагну розвивати культуру і креативність, що є в кожній дитині, щоб вона виросла достойною і благородною людиною.

Як сказав японський колега і послідовник Орфа Ш.Судзукі:

«Слухаючи прекрасну музику в дитинстві, і ставши дорослою, людина буде
наближатися до краси та гармонії у всіх сферах свого життя».

Логін: *

Пароль: *